Ламкою стрічкою
Нашого вітання
Коріння повзе
Через серце
Повз моє вагання
Мов розпечений камінь
В світанках людських
Прояви жаль
Жадібне коріння
Зараз піди
Коли вода тебе наповнює
Ти наче куля
Без вагань
Правда
Коріння міцне
Забудь час
Володарів неба
Не сумуй
Не плач
Обрубані сни
Спогадами ситі
Коріння заплітаючи ноги наші
Змінює вдачу
Жадаючи роси
Проповзи через пальці
І у вересневих садах
Зупинись на сходах
Вміють мовчати вуста їхні
Лише завивання благань
Подразнює вуха
Згори у горах
Під скелями
Під спів орлів ясних
Тобі досить?
А день правду
Мабуть...забирає...
На рахунок...три
Прокинулись
Наче в порожнечі жили
Наче м'яку кров пили
Подорожуючи зграями.
