Як сонечко сходить над нами
І промінь загляне в віконце,
Ми тягнемо руки до мами,
Бо мама зігріє, як сонце.
Матуся погладить у ліжку,
До серця пригорне малечу,
Одягне шкарпетки на ніжку,
А тато посадить на плечі.
І зразу стаємо дорослі,
Бо вищі за мить ми від тата,
Смачненьке дає мама мюслі
І в школу канапку для брата.
Життя у родинному колі -
Це свято для мене і брата,
Бо важко було б нашим долям
На світі без мами і тата.
Як сонечко сходить над нами
І промінь загляне в віконце,
Ми тягнемо руки до мами,
Бо мама зігріє, як сонце.
Матуся погладить у ліжку,
До серця пригорне малечу,
Одягне шкарпетки на ніжку,
А тато посадить на плечі.
