щоночі я засинаю в камері тортур,
нас огороджує мур,
нас затуляють сталеві ґрати...
ти живий, мій брате?
ти чуєш ці крики болю?
моління про волю.
за вікнами знову сніг, чуєш?
ти ще сумуєш?
ей, брате, весна йде!
нікого не омине!
брате любий, не плач, прошу.
хрестик на шиї ношу.
щойно розквітне перша примула:
знай, що неволя минула...
а поки тримайся, брате.
нас зачекалася мати.
нас не здолають ніякі тортури,
адже нас ще не забули...
я засинаю, брате, прости.
свободу для мене моли.
на холодній підлозі недолі
в калюжі чиєїсь крові.
мені сняться ті дивні речі
діти сідають на плечі.
брат піднімає щасливі очі...
я прокидатись не хочу!
