Моя красуне дзвінкокрила !
Та звідки ж крила ти береш ?
Росою, мабуть, ти умилась...
Краса твоя - з ясних Небес !
В тобі - прибою хвилі моря,
В тобі - тайфуни і весна,
В тобі - сльоза у каплі горя...
Веселка- в синіх небесах !
Душа з тобою в небо лине,
З тобою і приходить в світ !
З лиця землі нечисте гине
І воскреса у білий цвіт !
Поезіє, людей предивних...
Плекаєш, любиш і ростиш,
Клеймом тавруєш юродивих
І птахом в величі летиш...
Спадай величним зорепадом,
Дар Божий в світ співай, неси ...
Дощем і сонцем, снігопадом...
Благословенна будь єси !
!
Чудово написано!!!
