Місяченьку-злодію, не світи,
Щастя, та й юнацького, не кради!
Дай дівчину любую пригорнути...
Завтра, в цьому часі, вже на Сході бути.
Дай поцілувати в уста солоденькі,
Щоб не шкодувати з самого раненька,
Дай поцілувати в устонька і очі,
Щоб кування зозулене не стало пророчим...
Не плач, моя зірко, треба воювати,
Нашу рідну землю від зла рятувати,
Щоби наші діти і брати , і сестри
Ім"я українця могли гордо нести
Не горюй , голубко,в хвилі відпочинку
Я тобі задзвоню, скину тобі знимку.
А зозуля вранці хлопця проводжала...
... двадцять сім... і стихла... Більше не кувала.