Вона прийде до мене у сни
і враз яскравими стають вони:
засвітяться, як вогники вночі,
п’янкі, палкі і чарівні.
І тільки усміх неземний
на берег дальній і морський
вітер нічний передає,
давно на неї серце жде.
А що ж вона: лиш посміхнеться,
чи трохи хоч заб’ється серце
так, як моє, та водночас
вогонь горить в душі і не погас.
Він не погас, а горить знов і знов,
напевно, все таки це є любов,
палкий вогонь у мене, нехай твій
затліє й спалахне: одна із мрій…
03.2016.
Анімація із інтернету.
