Як я люблю вертатись в Україну!
Перетинаючи кордон - шалені відчуття...
І, ніби, бачиш ще таку саму картину,
Але пришвидшене у мить серцебиття!
Те саме небо, а в рази світліше!
Поля пшеничні золотом блищать!
І мимоволі дихається глибше,
Й навколо всіх бажання обійнять!
Яке це щастя - їхати додому,
Де рідні очі дивляться в вікно.
І не зважаючи на пізній час і втому,
Мене чекають, що би не було!
То ж, де б не опинялась - твердо знаю:
Хай за кордоном добре та легко,
Але я дім і Батьківщину маю,
І тільки тут найбільше солодко!
Гарний вірш, з душею. Молодець! 
