**
Сонце зі сходу
Дівчина чекає сонце зі сходу
Ніч опадає, на очі роса
В прірву волочиться місяць-підвода
Курява пилу пливе в небесах
Пісня самотня думки льє пропащі
В сутінках сірих осики тремтять
Очеретянкою з топкої хащі
Кличе живого, всі ж мертві… чи сплять?
Чорних метеликів зграя припала –
То на банкет позбирались круки
Ґвалт підіймає пекельна навала
Тільки байдужі до неї мерці
Сонячний промінь не сходить з провалля
Ледь-ледь жевріє червона зоря
Тіні витягують жах задзеркалля
Чи кров витікає з під вівтаря?
Поле поросле полином, осотом
В поле засіяно кості і сни
І перевиті розпеченим дротом
А між кротовин стирчать колючки
Суне старуха повільно зі сходу
Зі шкіри людської звитий батіг
Зганяє на вбивство натовп народу
Сурмить божевільна в бісовий ріг
Праведний Боже і що їм за доля
Камінь пудовий на шиї тягти?
Мрії лукаві, улесливе слово
Гордо крокують за Смертю раби
Дівчина чекала сонце зі сходу
Ніч опадала, на очі роса
Вітер дарує крилам свободу
Лебеді-душі пливуть в небеса. 240416
