Дозволь, я сьогодні трішки помрію,
Бо мрії - це ж так прекрасно,
Дозволь, на мить воскрешу надію,
Хоч, може, це трішки невчасно.
Дозволь сьогодні думати про тебе
Як про коханого, про милого, про мого,
І хай лише для нас шматочок неба
не затуляють хмари голубого.
Дозволь, хай сьогодні ми гуляємо в парку
Так, щоб рука в руці і закоханий погляд;
Так, щоб ми сьогодні не заснули до світанку;
Так, щоб хоч сьогодні - з тобою поряд.
Дозволь, щоб тільки з тобою за руку,
Щоб ніжні обійми, палкий поцілунок,
Щоб тиша навколо і жодного звуку.
Дозволь, лиш на мить скуштувати цей трунок.
Дозволь, це ж тільки мрія - наче дим:
Ще мить - і відлетить, розтане,
Ти ж тільки мить був рідним і моїм,
Насправді ж - час цей ніколи не настане.
