Що означали твої квіти,
Якщо у тебе інша є,
Не знаю де себе тепер подіти,
Ти ранив серденько моє.
Так несподівано для мене обернулось,
Що ти на світі цім не сам,
І доля не мені всміхнулась,
Ти з нею, ти не тут , ти – там.
Мені нічого ти не обіцяв,
Нічим не натякав на почуття,
Ти тільки мені квіти дарував,
Що згодом перетворені в сміття.
Я так надіялась на те,
Що ти зі мною будеш поруч,
Ця рана заживе, це все пусте,
Ілюзію створила я власноруч.
Нехай щасливим будеш ти із нею,
Мене ж забудь – нам бачитись немає змісту,
Усі розмови наші були маячнею,
Ти не один такий в моєму місті.
