|
Привіт, Мамусю, як здоров'я, настрій?
Чи десь ходила, бо ж сьогодні вихідний?
Що бачила? Чого боялась внОчі?
Чому переживаєш, я ж живу.
У мене добре все, Мамуська, я жива, здорова,
Лиш сльози лиються часами від журби.
Але усе прекрасно - маю все що вимріяла вдома,
Усе, деталі навіть теж такі,
Проте чомусь, хочеться всього як удома
Де виросла, де я раділа і жила.
У тому домі, де мене Ти наніч цілувала,
Де чорнобривців Ти садила під вікном,
Й де Ти колись сніданок в школу готувала,
Де щотижнево вчитись відправляла у Франківськ.
Усе я маю, все нове, чудове,
Та хочеться чомусь назад прийти,
У ту кімнату, повную любові,
Де ми з Тобою засинали так разом.
Колись не думала, кричала,
Що хочу вибратись від Тебе, буть сама,
Та головного я не знала, Мама,
Що Ти одна, й з Тобою б назавжди.
Та все мине, Ти знаєш, Мамо,
І сум пройде, все замінити можна.
Та лиш одне я знаю незамінне зараз, Мамо,
Це Ти, Твої обійми і слова.
Пробач, якщо образила Тебе я,
Якщо кричала чи не слухала Тебе,
Права Ти завжди, я люблю Тебе, Мамусю.
Цілую міцно, ще трошки і приїду я.
Катерина Гринішак.
ID:
517989
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 18.08.2014 09:03:30
© дата внесення змiн: 18.08.2014 09:03:30
автор: anInkpen
Вкажіть причину вашої скарги
|
