Покидаю своє дуже сонячне літо,
Де було все теплом твого серця зігріто.
Потяг осені жду на самотнім пероні.
Може, стрінеться хто... в двадцять третім вагоні ...
Одиноко одній,хоча й осінь ще юна,
Вона часто дощить, вона часто похмура.
Озираюсь навкруг, серце б"ється, як в птаха...
Може , я по житті - генетична невдаха ?
Озираюсь навкруг і хвилююсь, як вперше,-
Де ж ті очі мої, такі схожі на перші,
Де ж той мій пасажир, до зими , щоб добратись,
У вагоні сирім, щоб одній не зостатись...
