розкажи мені про неї:
як вона спить,
як розплющує очі,
аби подивитись на сонце,
і як те сонце,
токстичне, атомне,
розплавлює їх
перетворює в довгі ріки
десь між невадою і айдахо.
розкажи мені про нього,
як він мовчить,
як боїться сказати щось надважливе,
щось із надр тіла,
звідки на схід повертає артерія,
десь між невадою і айдахо.
там,
десь там вони сходяться
(він із ним, вона із нею, він із нею, вона з ним).
і знаєш,
таких комбінацій є безліч:
як бездомних собак,
як зів'ялих троянд по смітниках,
як хмар пилу на автострадах
десь між невадою і айдахо.
і десь там
(невада-айдахо, айдахо-невада),
він - смутний невдаха
без даху, і птахом
кричить хтось - не чутно:
роз...а...и...
про...го...
ро..кажи
про...неї
