Ой, летіла голубочка,
йшла за нею дівчиночка,
поспішала до водиці,
щоб узяти і напитись.
Голубочка воду пила,
далі собі полетіла,
а дівчина воду брала
і за миленьким зітхала.
А щоб дівчині миленькій
не смутилося личенько,
треба їй не воду пити,
а з миленьким говорити.
У краю він був далекім,
де у небі лиш лелеки
і де вітер степом віє,
лісосмуга зеленіє.
Милий там перебуває,
край і милу захищає,
як буде добра вістина,
то усміхнеться дівчина.
Як милий вернеться, враз
весілля буде і гаразд,
голубочка прилетить,
пригощатись, воду пить!
17.08.2016.
Фотографія із інтернету.
