|
Ой, ходила дівчинонька понад воду
та шукала у тій воді броду.
“Ой, милая, броду не шукай,
а до мене у човен сідай.
А новенький човен буде швидкий,
буде куди, мила моя, сісти,
попливемо по ріці з тобою,
а чи будеш, миленька, зі мною?
Через місток подай же рученьку,
бо темная наступить ніченька.”
“Як у тую ніченьку нам плисти,
а чи човен, милий, у тебе бистрий?”
“Човен бистрий, а ще міцні весла,
та куди би тебе, мила, вести?”
“Поведи в хатину далекую,
тільки свою, а щоб не чужую!”
“Та хатина, мила, далеченько,
подай же мені, мила, рученьку,
а хатина своя, не чужая,
нехай доля буде щасливая.
По річеньці будемо ми плисти,
а може на більший пересісти?
Чекай мене, мила, з рушниками,
нехай щастя буде разом з нами!”
9.09.2016.
Фотографія із інтернету.
ID:
690428
Рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата надходження: 23.09.2016 22:05:52
© дата внесення змiн: 23.09.2016 22:05:52
автор: Светлана Борщ
Вкажіть причину вашої скарги
|
