Я пам'ятаю світлі, ніжні ранки
І щебетання тихе солов'я.
Рука в руці, казкові ті світанки
І шепіт губ:"Назавжди! Ти моя".
Я пам'ятаю щирі, чисті очі
І вечори на березі ріки,
І воду ту, що голосно хлюпоче,
Твої вигадані, безневинні казки.
Я пам'ятаю все, що було вічне,
І не люблю непевності ні в чому.
Моє серце (о, яке ж воно грішне!)
Віддам тобі і більше нікому.