РІКА ЛЮБОВІ
Як спинити поривань свою до неї,
Любов як світ не можна відмінити.
Душевну рану з приємністю тією,
Не можна так, без болі замінити.
Любов ріка, сльози чисті хвилювання,
Які надмірно зводяться в стремлінні.
Спіймати течію повного кохання.
Що має хід чарівного веління.
Любов нескорена наче море й небо,
Примхлива у душі чуття колише,
Пориви зміцнює бурю зве до себе,
На крилах зводиться сідає в тиші.
Любов в горнилі див вічна зоряниця,
Сіянь свою на березі стрічає.
У серцях людських яскрава чарівниця ,
Спалахне, збагне, світиться, сіяє!