Я хотів написати вірша в кав'ярні зранку
З настроєм свіжої літератури!
Холодний туман в осіннім серпанку,
Поміж запаху кави австрійської архітектури.
Із настроєм вірша з модерною чашкою,
Писав про любов в биритоні.
Кавоварки сучий син із фурашкою
Настрій псував у раннім притоні.
Здався мені твій ранок проклятий,
Сучий ти сину, кав'ярні у Львові!
Вірш мій коханням завзятий
Створився в бидло розмові.
Я просив тишину і мінімум уваги!
Думати про велике ілюструвати словами,
Я просив тишину і мінімум уваги,
С'їбати звідти далекими шляхами!
Ненавидів вечір за натхнення ранком,
Ненавидів каву за тепло це й добро,
Ненавидів осінь проклятим серпанком,
Хоч поезія, зранку, теж світле сіє зло.
і написали 
