Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694850
У цьому царстві прозвучать Орфеї
і звук удалину далеко відлетить,
коли він так далеко відлітає,
море у цю мить знов шумить.
Час навчатися грайливим німфам,
а чи навчання буде до пуття,
у школу міжнародну Середмор’я,
незвано приведуть іще дитя?
Дитя незвичне це було та інше:
їй довго у воді не буть,
та школа у підземному гроті,
там місце її й суть.
Береже море острів гарний,
у ньому є печера й грот,
печера величезна, довга,
де вчиться весь морський народ.
У школі вчаться малі нереїди,
пора вже до навчання приступати,
а чи знайдеться місце Афродиті,
знання божественні дістати?
Чи місце для доньки рибалки
знайдеться, бо це школа нереїд?
Лише дітям божественним тут раді
і до навчання допускають водяних.
Серед них німфи та русалки,
там моряниці ще й водяники,
там потерчата є і водяниці
з річок далеких і гірських.
Статус школи тої відомий
і покровитель Посейдон лиш сам,
діти богів відомих і заможних,
божественних багато у них мам.
Відкриття вже скоро, зібралися,
багато тут їм знань дадуть,
земних і божественних, приходять,
щоб покоління молоде відчуло суть.
Знов вітри зашуміли Середзем’я
і Геліос політ над морем починав,
біля скель пасла Афродіта кози,
відбір у школу ще тривав…
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701771
29.09.2016.
Анімація із інтернету.
