Я не чекав, що прийдеш ти,
У мої сни, у мої сни!
Де будеш ти, де будем ми,
І посмішка твоя, від теплої весни.
Прийшла раптово - не чекав,
З тобою довго розмовляв.
Ти розказала, як живеш,
Кого так довго вечорами ждеш.
Ми говорили спрагло і раптом все,
Нема нічого - все не те.
Це був лише соН із тисяч снів,
Найкращий день із тисяч днів.