У природі давно ведеться,
Де зелені багато буває
Там сарана заведеться.
І її виїдає - мітлою вимітає.
Потім запаси свої заховає,
Та й награбоване споживає.
Тільки зелень знову наросте,
Сарана уже тут- як-тут буде.
Звідкілясь вона тихо вилізає,
Одна за одною тихо підступає.
Сидить тихо... Зелень підростає!...
І знову раптово уже нападає...
І зелень чуть не уся зникає...
Помаленьку вона підростає,
Тільки ціну уже більшу має,
А сарана на неї давно чекає.
Отаке життя тепер ми маєм,
Коли сарана та напасеться
Усе життя своє люди чекають,
Та й за нею крихти підбирають.