“Чумацький шлях”
Вологий день спітнілі жмені
А ноги брудом поросли
Немов в гріхи землі своєї
Озулись наймити дурні
Куди піти де славна доля?
Це у горі чумацький шлях
А тут приречені в неволю
Байдужі очі – в’язнів стяг
Брунатне листя опадає
Чи марно страчені літа?
А поруч лихо шкандибає
Зганяє старців по сміття
Тай ще хизується відверто:
Маєтки, статки, літаки…
Сидять на паперті і вперто
Долоні тягнуть жебраки…
Таке буденне ви чекали?
Ласкаво просять смітники!
Країну злидні обікрали,
Чи розтягли комірники?
І не пробитися до раю
Чуже багаття не своє
Не гріє полум’я, вгасає
Правдиве серце ледь живе
І знову дощ, скажене небо
З’їдає залишки тепла
І тихі люди – голі стебла
Та безпритульні дерева…
Куди іти, де славна доля?
Це у горі чумацький шлях
А тут знущання та неволя
І тьмяні вікна по хатах. 231016
