Твій день із німфом білого туману,
Що схожий так на ріки киселю,
Які боками труть віконну браму,
Вдихнувши запах кави й тютюну.
А ранки повні дивної загадки,
Бо перш ніж вогник блисне від плити,
Ти ловиш сонця марево кульбабки
Та сивий кіт, ви вдвох - холостяки.
Й така у вас розмірена субота,
З гірчинкою у чашечці "латте",
Бо знаєш, як це: мчати на роботу
Й в дверях іще жувати "канапе".
Коли гарячий сонця жовтий бантик
Пусті долоні гріє недарма,
Твій день таки закоханий романтик,
Та, жаль, мене у ньому більш нема.
