Ти забудеш про мене вже через тиждень
Ти замінеш мене, вже не треба тобі
Дружба поблякне, залишуться переписки лишень
Але комусь я буду треба, так кажу собі
Важко засинати на своєму ліжку
І знати, що ти вже не прийдеш
Не зможу викликати на твоєму лиці усмішку
Хто ж знав, що кращу подружку знайдеш
Я була в тебе і можливо мимоволі згадуєш
Мені б цього дуже хотілося
Тепер все по іншому, як я тільки вгадуєш
Все так швидко промайнуло, кудись поділось
Ти будеш злитись, що я все викладаю на папір
А я звикла писати для тебе вірші
Поки ще можна писати, не читатимеш ж
В тебе все добре, а мені куди вже гірше
5.10.16
