|
Вірить у магію пахощів медіум,
духів, слова і вітри крадучи.
Мім, що загрався в безмовну комедію,
вірить у зір глядачів...
Вірить втікач у китайські кросівки,
навіть якщо задубіли й намокли
ноги, що гравій устигли просіяти,
очі, великі й скляні, мов моноклі,
руки, що вицвіли і поруділи,
джинси твої, безнадійно потерті,
мрії, спустошені, мов породіллі,
жили, розбухлі від фальші патетик.
Все в тобі вірить, усе закликає
мати харизму, не вірити призмам.
Все підбиває ламати лекала,
жертви богам дарувати на тризнах.
Навіть, якщо без одеж, розпростерті,
пустять повії ману анатомії,
віра поможе тобі просто стерти,
просто згадати про в_с_е.
А натомість,
в_с_е
трохи згодом згадає про тебе,
ролі усі твої, всі аромати,
милиці, крила, протести й протези,
віру – що в кожному тліє романтик...
© Сашко Обрій.
ID:
701458
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 19.11.2016 12:17:24
© дата внесення змiн: 19.11.2016 12:17:24
автор: Олександр Обрій
Вкажіть причину вашої скарги
|
