Потихеньку сум розтане, знаю,
І минулим стане ця зима.
Не знайти в її обіймах раю,
У колючих днях — тепла нема.
Все мине. І піде знов по колу:
За снігами — березня струмки.
Знов відтане серце захололе,
І нові народяться думки.
Тільки б нам не впасти у зневіру
І не потонути в вирі днів,
Де не кольорове все, а сіре
У оправі хижих холодів.
Тільки б зберегти в долонях щастя
І не загубити давніх мрій...
Холодам у нас любов не вкрасти!
Ти мене теплом своїм зігрій.
Фото з інтернету
