Цю жінку я люблю. Така моя печаль.
-Микола Вінграновський-
Не випікай печальними очима
Несказані слова, що розлились,
Пірнали поза нашими плечима,
Мовчанням чистим в душі пролились.
Не тільки страхом неземна любота
В нутрі вогнем гніздиться і горить, —
Уквітчана взаємністю турбота
Червоним маком густо пломенить.
Нас райдуга єднає в колір гами,
І світить ніжний спомин, як колись.
Сплелися кроки нашими шляхами,
На роздоріжжі долі обнялись.
2013
