Кожен з нас – є трішки астронавт
Сам на сам з собою і зі світом.
І бодай навколо безліч барв,
Є часи що темрява не гнітить.
Астронавт цінує час в тиші.
Він роздумує над сенсом існування.
Згадує картини і вірші,
Що відкрили очі на красу пізнання.
Він підключений дротом то скарбу знань
І він дихає, бо мислення потужне.
І скафандр – то випадків пектораль,
Що загартували його серце пружне.
Навіть Всесвіт зупиняється тоді
Як порине у світ мрій людина!
І в пошані спиняться зірки:
Бо в її думках – велика сила!
Присвячено: Міші
