Дві хвилі зустрілись у морі:
Веселі такі, заводні...
Здавалось, співали їм зорі
Палкого кохання пісні.
Вітри колисали грайливо,
Бунтуючи їхнє нутро
У сонячних барвах, мінливо,
Злиттям було їхнє шатро.
Нехай їхня зустріч — миттєва,
У радощах хвиль пройняла,
І короткочасність життєва
Щасливими їх обняла...
*************************
Бо що життя? Це тільки море
У спільних подихах торкань...
Зникає швидко неозоре
У хвилях вічних поривань...
2012
