1 куплет:
Пісня, мов білокрилий птах
Летить над вечірнім Мормартром,
То лине дивний спів Піаф
Із тугою і ніжним жартом.
Така маленька і вродлива
З душею пташки вільної,
Мов вітерець легкий мрійлива,
Така крихка і сильная.
Приспів:
Нічого не треба, нічого,
Що буде, те буде, нехай!
Вона не просила у бога
Ні щастя земного, ні рай.
Бо щастям була її пісня,
А розкішшю небо й земля.
Згоріла вона, наче листя,
На небо знеслась янголям.
2 куплет:
І мабуть десь там в небесах
Душа літає над Мормартром,
То дивиться на нас Піаф
Із тугою і ніжним жартом.
Нічого в Бога не просила
Все, що пройшло – того нема.
Та співом душі полонила
Незнаючі про те сама.
Приспів: той-же.