Я думал, сердце позабыло…
А. Пушкин.
Я думал, сердце позабыло
Способность лёгкую страдать,
Я говорил: тому, что было,
Уж не бывать! Уж не бывать!
Прошли восторги, и печали,
И легковерные мечты…
Но вот опять, затрепетали
Пред мощной властью красоты.
(переклад)
Я думав, серце призабуло
Як вміє лагідно страждати,
Я говорив: що все відбулось,
Вже не бувати! Вже не бувати!
Пройшли: захоплення, печалі
І мрії, з легковірній суєти…
Та знов, вони затрепетали
При сильній владі красоти.
Це ж треба!!! Мабуть, при перекладі головне - відчувати...
Ніколи не пробувала, навіть не намагалась, хоча... цікаво ж...!!! Браво Вам, самого... ого!!!