Здраствуй мамо!
Ти знай,з весною,
як тільки заквітнуть сади,
я повернуся, до тебе,теплим дощем,рясним
Влітку,коли промінь сонця
постукає в твоє вікно,
знай, що, це я,тебе хочу
зігріти своїм теплом
Ну,а коли прийде осінь
Як сонце за обрій зайде,
тихим подихом вітру,
я, обійму тебе
Килимом,білим взимку,
ляжу до ніг твоїх
Мамо ,вибач, рідненька,
що живим повернутись не зміг... ...
Пробач за безсоннії ночі,
за очі повнії сліз
Пробач, що сивим волосся,
у тебе, стало за ніч... ....
Я буду до тебе,матусю,
приходити в кожному сні
І ще розкажу тобі,люба,
як сильно, тебе, я любив...
"здрастуй"; "знаєш, з весною" в рядку 2. але оте "ти знаєш" – бездумне, перенесене з усного мовлення. насправді не знає. слушно тут сказати: "слухай", "знай"
