ШкодА, що мало вже лишилось
Та не шкодА , що відбулось:
Жилось, трудилось, веселилось,
Творилось, множилось, цвіло.
Жилось щасливо й нещасливо,
Трудилось важко, легко, всяк,
Події й люди веселили,
Завжди мав погляд, колір й смак.
В добу радянську й українську -
Все у навчанні і труді,
Роки голодні, злі, чужинські -
Відчув їх подих на собі.
Де було краще? Де людина
Людську подобу здобула,
Де гідність й честь стають єдині,
В повазі воля і права.
Як прийде час й пора настане,
Що в землю все, що із землі,
Мій журавель курличать стане
В ключі небеснім з журавлів.
Що мало збутися - збулося,
Всього ні взять, ні обійнять,
Коли хотілося й моглося -
Потрібно вчасно все встигать.
7.02.2017р., Київ.