Слізьми кривавими умита Україна,
Хоч кажуть, що у нас війни нема.
Нема війни? Чому ж тоді на сході гинуть?
Яке АТО? Справжнісінька війна.
Здається іноді, що їй не буде спину –
Війні, якої, начебто, нема.
Сини вертаються додому в домовинах –
У мирний час. Хіба не дивина?
Гармати пісню заглушили солов’їну,
Щораз дзвінкіше виграває град.
На Схід і Захід розділили Україну,
Примусили, щоб йшов на брата брат.
Нас хочуть штучно розірвати на частини.
Яке ж зухвальство, підлість і обман.
Кому потрібна сильна ненька Україна?
Достатньо, щоб ставав міцнішим клан.
Високі гори і родючії долини…
Щедротами прославлена земля…
На біса здалась їм багата Україна,
Як кожен гаманець свій прославля.
Допоки ворог б’є у неприкриту спину,
Допоки свій на цьому заробля.
Вмиватиметься й далі Україна,
Криваво полихатимуть поля…
