ПРО СВОБОДУ ВІД СЕБЕ
«Провінція, це там, де немає Бога…», Ніколай Бердяєв
У багатьох з нас, а може і у всіх, постійно виникають потреби, завдання, утруднення.
Одні з них вирішуються легко, як би самі собою. Інші переростають у проблеми.
Легко вирішується те, що природне, що не суперечить Законам Природи. Те ж, що надумане, що неприродне, надмірне, не гармонійне - викликає утруднення, бо не підтримується Законом Природи.
Наприклад, якщо людина хоче мати хліб, і для цього посіяла пшеницю на своєму полі - успіх, як правило, забезпечений.
Якщо ж людина захотіла надмірної кількості грошей, влади, непомірно великої поваги оточення, вирішила захопити чужі землі, то тут виникають проблеми, потрібні надзусилля.
Сказано мудрим, що людина не має у своєму розпорядженні нічого окрім
УВАГИ.
Вважається, якщо увага спрямована на щось конкретне, то це конкретне обов'язково мирське, сансаричне. Якщо ж увага звернута на все одразу, тотально - то це просвітлений, божественний погляд - від Духу Святого.
Яким же чином можливо досягти звернення уваги на всьому відразу? Це залежить від рівня духовного розвитку особи.
Спробуємо розшифрувати.
Хуторянин обробляє свою землю, господарює і піклується лише про свій добробут.
Керівник регіону (справжній керівник) переймається станом справ у регіоні.
Керівник держави (якщо він не мішочник у ранзі керівника) керується відповідальністю за благополуччя всього народу.
Людина ж Духу, це той, хто прорвався в ту зону світогляду (а тому і буття), де стало зрозумілим, що мирське життя створене Творцем як школа для розкриття Духу в людині, який (Дух) від початку є присутнім в нас, ним-то ми і живі. Тоді вже ніщо мирське не може зацікавити людину більше, ніж увесь Всесвіт одразу.
Але людина егоїстична, вона піклується, здебільшого, про свій власний інтерес. Як же позбавитись егоїзму? Надмірні потреби особи - складові егоїзму. Головний діючий чинник в тілі егоїзму - розум. Саме він пов'язує нас з непомірними бажаннями, негативними схильностями. Як результат цього, маємо непомірні напруження, негативні емоції (страх серед них), втрати…
Але все може і має бути зміненим. Я повинен зрозуміти, що все є ані добрим, ані поганим - воно просто є. Але у цього " є", існують причини, і вони криються в нас самих. Вони у наших поглядах на порядок речей у світі. Ось над цим ми і повинні працювати, саме це ми повинні змінити. Мудрі говорять, щоб позбавитися від егоїзму, необхідно "знищити себе". Мається на увазі - позбавитися ознак егоїзму: оцінок, жадань, хибних спрямованостей.Тобто - позбавитися від егоїстичної складової в роботі нашого розуму. Залишається лише та функція розуму, яка природно діє в руслі Закону Природи, спрямована на природне забезпечення лише природних потреб. Саме тоді все повинно вирішуватися легко, як би само собою.
Просвітлені вважають, що все, що створене, складене з частин , обов'язково розпадеться. Тому ті, хто усвідомили, по справжньому прийняли цю ідею, не бачать сенсу в придбанні зайвих речей, у досягненні певного положеня у суспільстві.
Стає зрозумілим, що всяка злобливість, смуток, страх є зневага до Закону Природи, до Волі Творця. Люди з таким вдосконаленим світобаченням стають подібними до острова, який обтікають усі води непомірних мирських жадань, напруги, печалі… До усього мирського вони ставляться рівно спокійно - "невразливий безпристрасний".
Але окрім зміни, корекції світогляду залишається проблема звичок, стереотипів, карми. Багато що із спонукаючих до певної мислі і дії імпульсів сидить у нашій підсвідомості. Підсвідомість вимагає очищення.
Відмовившись від себе, ми отримуємо увесь Світ!
ID:
714520
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 26.01.2017 09:46:32
© дата внесення змiн: 26.01.2017 09:46:32
автор: aleksandr.s1938
Вкажіть причину вашої скарги
|
