Сонце у віконце заглядає,
І весело в моїй душі,
Цвітуть сади і соловей співає,
Пора вже до молитви йти.
Господь душу надихає,
І тепло робиться у душі.
Серце з Богом розмовляє,
І літаю інколи у сні.
Життя як сон проходить,
То сумно, то весело мені,
То сходить сонце, то заходить,
Такі і настрої мої.
Де вічність, туди мої стремління,
Щоб в двері істини війти,
Без підйомів і падіння.
Неможливо і правди мені знайти.
Де вироки читають,
Де правлять верхні суди,
Там права голосу не мають,
Всі йдуть дорогою туди.
