Холодний весняний ранок. Ще не обіцяється на день, що буде теплішим. Вмиваються з ночі трави водою холодною. Пробуджує роса світанок. Краплі нагадують, що ніч закінчилася.
Умочити ноги у росі. Доторкнутися до блискучої краплі, щоб струмом енергія протекла по завмерлих жилах. Так раптово. Зненацька.
Такий новий початок. Відразу перекреслює довгу ніч. Відсікає. Межу світла і темряви.
Збігає роса долонями, як струмочки весняні розтікаються жилами. Піднімається вгору життєдайна роса, піднімається в хмару.
А сонце вже запалює обрій. А тепло вже проходить крізь шкіру.
Буде день.
