Гойдають слова-павутинки поезії ритм,
Колишуть емоцій краплинки натхнення мотив,
Вертають загублені світу й життя кольори
Поезія - захист надійний в часи самоти.
Складуться слова - намистинки мелодії сну,
А може розбудять яскравими звуками битв,
І вже не залишать страхам на поталу одну.
Поезія завжди напружений шепіт молитв.
Нехай не змовкають оті відболілі слова,
Можливо їх пісня поверне до прагнень, змагань,
Яких не уникне ніхто, доки пісня жива
Замкне у собі міліони благань і вагань.