Колобки висотою п'ять метрів
Хвилі кидають аж із глибин,
Океан витанцьовує ретро,
Пробирає мене до судин.
Підсолоджує губи текіла
З голубих і м'ясистих агав.
Хвиля в скелі від ласк захмеліла,
Від молочних і пінних заграв.
З океанів — найменше солоний,
А натомість — найглибший, овва!
Морських левів збирає колони
На маленьких своїх островах.
Зветься Тихим, а сам — непідступний —
Враз засмокче з колючим піском.
У бажаннях своїх — непідкупний,
Без упину летить напролом.
Дивні звуки пронизують во́ди,
Аж гуде прибережна земля —
То кити розповсюджують коди —
Видно їхні хвости звіддаля.
Черепахи закопують яйця
У гарячих пісках — там, де пляж.
Каравани верблюдів горбля́ться —
Не міраж він для них, не міраж! 2015
Дякую, приємно 
