Хіба бараболя
не так смакує,
як картопля?
Хіба не так само треба гнути
коло неї спину,
щоб її посадити
і просапати
і підгорнути
і вберегти від зажерливих колорадос,
і, врешті, викопати?
Але її не пустять до ресторану,
як сільську бабу
в старій куфайці,
а вчителька знизить вам оцінку,
коли побачить бараболю
у вашому зошиті.
На боці картоплі -
стандартизація,
уніфікація,
і глобалізація,
але, здається,
у бараболі з'являється шанс -
локалізація.
Нам кажуть: місцеві продукти
кращі для вашого гаманця
і вашого шлунку.
Я додав би: місцеві слова
пахнуть, як трави,
і смакують, як плоди,
що ростуть тільки тут.
Тож хай живе бараболя
і бульба,
і ріпа
і, звичайно, картопля.
