Стелить травень покосами літу стежину,
Квітом буйним вкриває довкіль все живе.
Відкриває в майбутнє незнані допоки сежини,
Кличе юність зі школи, пташат у майбутнє зове.
Розсіває довкіль променисте мереживо сонце,
Губить перли-росинки у травах квітуча весна.
Ця остання весна у шкільному наддружньому колі...
Їхні крильця зміцніли, летіти у вирій пора.
Манять стежки нові, у майбутнє зовуть променисто,
Мрія кожного кличе, вперед до вершини веде.
Стелить травень весні шлях у літо квітчастим намистом,
Стелить юності травень дороги квітчасті свої.
Тетяна Гриндула 7 травня 2017р.
