Тато з мамою в вальсі кружляв.
- Яка пара! - хтось тихо сказав.
Я ж сиділа в куточку сумна,
Як маленька і горда княжна.
Запроси мене, тату, на вальс.
Хай із заздрістю скажуть про нас:
- Ти поглянь, як вона підросла.
Ой, красуня! Ой, справжня весна!
Мене тато на руки підняв
І як вихор весняний кружляв.
Я мов ангел літала вгорі -
Як я дякую, тату, тобі.
Запросив мене тато на вальс.
Якось з ніжністю так прошептав:
- Не дитина - маленька княжна,
Найчарівніша в світі весна.
Відцвіла вже дитинства весна.
Панна юність прийшла мов княжна.
Закружляв мене бал випускний.
Ти чого такий, тату, сумний?
Запроси мене, тату, на вальс.
Хтось із заздрістю скажуть про нас:
- Ви погляньте на дівчину цю!
Спробуй з батьком отак потанцюй!
Не одна відцвіте ще весна.
Свого князя все ж знайде княжна.
Нас весільний запрошує вальс -
Я іду, рідний тату, до Вас.
Запросіть наречену на вальс,
Проведе мама поглядом нас
І згадає немов уві сні
Давній вальс й мої очі сумні.
Мене тато на руки підняв
І мов вихор весняний кружляв.
Я мов ангел літала вгорі -
Як я дякую, тату, Тобі!..
