Ось і травень в своїх оксамитах,
У смарагдах веселих густих,
Розмаїтових травах і квітах,
В солов’їних піснях чарівних.
Як відлуння ясного світила,
Розцвітає кульбабка мала,
Чистим золотом вміло й сміливо
Вишиває узори вона.
На каштани, бузки і тополі
Сипле небо свою благодать,
На прадавні степи неозорі,
Що так хочеться серцем обнять.
Вітер травам щось ніжно шепоче,
Будить степ від зимового сну
І душа невгомонна тріпоче,
Зустрічаючи юну весну.