На абордаж
Чуттєвість, без сумніву, внутрішній скарб,
Що світ може сяйвом залити,
Та розвідку-боєм проводить пірат,
Не давши до сонця дозріти.
Монолог Робінзона
В п"ятницю з"їли п"ятницю –
В суботу кусають лікті.
Плачуть, ридають з радості –
Помисли ж - нібито світлі.
Скільки часу існує світ?
Звички й дороги - підземні.
Ясна мета - душі політ;
Засоби й досі ще темні.
За що боролись?
За що боролись – на те і напоролись
Убивці власної шляхетної мети -
В інтригах щезли сумління, честь і совість.
У ницих підступах немає чистоти.
А все ж мало бути не так
Сидить край берега вночі
Чуттєвість тихо,
Списи виточує з брусів
На щастя – лихо.
Відкрила потайки до мрій
Колись портали
На острів райський, острів свій,
Та канібали
(голодні ігри навісні)
і тут дістали.
Сидить чуттєвість і гострить палі –
На воду тирса,
Що мали б бути,
та не збулося,
Небесним пірсом.
С.І.М.ка відповів на коментар Дантес, 31.05.2017 - 22:15
Аж соромно стало , та я, дійсно, не знала значення цього вислову.
Сприйняття Вашого коменту зовсім змінилося. Буду мати час - гляну детальніше.
Ще раз дякую!
Это военный термин и без разведки боем иногда ну никак... 
, та я, дійсно, не знала значення цього вислову.
