Сонце зривається з даху п'ятиповерхівки,
Падає долі і розбивається в пазли,
Різко впивається в поле моєї рогівки
І тане одразу.
Запиленим містом волочиться п'яне літо,
Замилює очі, розкидує всіх по домах.
В червні завжди трапляється так любити,
Як можуть любити в казках і любовних листах.
Падають тіні мотельних неонових вивісок,
Біля дверей сонно курить нічна провідниця.
Червень трапляється, ніби нещасний випадок.
Вщипни мене боляче, хай це мені сниться.
