Примарний Рай та дійсне Пекло
Серед людей живуть подоби,
Нас загоняють мов худобу,
Живим товаром та у жерло.
Ось-ось сюди кладіть всі дУші,
Сюди полову від душІ.
Та не чіпайте, там же груші,
А душі? … Душі на печі.
Та що ж за Рай такий… в подобі
Загону праведних корів.
Такого, я ще не узрів,
Нема такого в нашій мові.
Примарний Рай… обов’язковий?
А Пекло краще нам в сутузі,
Нам вибирати… браття… друзі
Бо хтось і десь мовчить зразково.
Примарний Рай,… хіба не пекло,
Чи може від життя відлуння,
Як то від хати дивна клуня
Що б там когось карати… жертву?
Навіщо манять та мандруюсь
Немов на прощу до чужинців,
Гуртом та дехто наодинці
Та нас у матінки грабують.
