Сходи. Морок. Промінь. Подих.
Повороти. Вікна. Ґрати
По периметру балкону.
Місто любить дивувати,
Зволікати і тягнути
Проти стрілок,
Проти - факту.
Проти впевненості:
Буде
Все, що схочеш розказати.
Протиправно - сходи, морок.
Просто фатум - проти щастя,
Проти голограм казкових
Й усіляких там фантастик.
Кожному своє - проміння.
Ледь відчутне,
Недосяжне - почуття твоє,
Що тане -
Неодмінно, з плином часу.
Не вікно - проста шпарина -
Строго по горизонталі -
Чи сміється? Може - диха -
Рівно, наче над криштальним
Скарбом, дивом, чи химерним
Чимсь; як цвіт - перехіднИм.
Може - над законом певним:
Аксіомою земних.
