Наставниками нині Святі Петро й Павло,
Що пили Чашу Божу, як тіло й кров Його.
Благають, щоб не впали і в сверну не знесло
Бо ж ми в гріху спокуси і зради живемо…
Без проведіння Бога ми всі сліпці глухі,
То ж дай нам сили жити у праведнім вінці.
Благослови на жертву ступати кожен день,
Щоб свічка не згасала, що в серці для людей.
Щоб не було в нас скверни і нарікань лихих,
Коли шляхами з тернів ступаємо за гріх…
Коли не чує Небо отих наших благань,
Бо свічку на жертовник ми ставимо як дань.
Бо, не відкривши серце, молитва ця пуста
І скільки б не благали, не досягне Творця…
І можем лоб розбити от камінь чи престол
Та не почує марних отих Він молитов…
Ісусе милосердний, почуй оті мольби,
Що до Петра і Павла сьогодні вознесли.
Ці вчителі духовні, ступали по землі,
Щоб нам усім донести всі помисли Твої.
О, Господи Ісусе, обрав ти їх тому,
Щоб ми зуміли жити й не утонуть в гріху.
Щоб йшли путями правди і величі Небес
Петра й Павла науку несли та власний Хрест.
Павло – наріжний камінь, Вселенський Храм Творця
Що всіх благословляє до гідного кінця…
Петро – рибалка долі, що з нами йде й туди,
Відрікшись й тричі Бога, щоб знов Його знайшли…
То ж помолімось нині, вгамуймо пристрасть й гнів,
Щоб наш Господь Всевишній допомогти зумів…
Щоб до сердець і в душу дійшло Його тепло,
Щоб сумнівів в молитві ніколи не було.
Щоб Хрест свій кожен гідно зумів нести життям
Заради нас й спасіння Він смертю й смерть поправ…
Бо й ради нас сьогодні Святі Петро й Павло
Ступають знов на Землю, щоб рочавити зло.
Дають ключі до Раю лиш тим, хто в молитвах
Не падає у бездну й не накликає крах…
Благословляють нині усіх, хто вірить їм,
Хто свічку в власнім серці для Бога засвітив.
11.07.2017
#поезія_Іванна_Осос
