І я згорю
В осатанілому вогні,
Як ти згорів колись мій
Старший побратиме.
І рваних ран,
І шрамів безліч на мені
Не менше й на душі,
Хоча вони незримі.
У ребра гаком ти
Покараний не раз,
І до хреста прибитий
Цвяхом – не за себе.
Розп’яли і мене,
За просто так, на Спас,
Зажурливо щоб
Не дивився в синє небо.
На палю, у вогні,
У ребра гострий гак,
Боліло менше як
Від слів хули, огуди.
А ти мовчав.
І не почули слова – «Так»,
І я мовчу.
Іще сильніше стиснув зуби.
2017
