Пливи-пливи ти моє серце,
Пливи у даль, сховайсь далеко.
Сховайсь туди , де ніхто не баче,
Як сльозами серце плаче.
Убий свій страх, і біль, і жаль,
А в очах ти скрий печаль.
На війні цього не треба,
Лиш відвага в серці в тебе.
У цій пітьмі, в цьому АТО ,
Ти зрозумієш друг і ворог хто.
І найдеш братів багато,
Та найтяжче буде їх ховати.
Брат за братом йдуть до Бога ,
А матері чекають у порога.
Своїх синів, свою дитину,
Та не знають,що погинув.
Брат, чому в труну ти ліг без мене,
Миж клялись разом померти?
Попався ти в смертельну пастку,
Залишив лиш пробиту каску.
Як загинеш, моя пташко,
Лети туди, де не буде тяжко.
Злітай до Бога, привітай,
Та Нашу пісню заспівай.
Заспівай про Нашу долю,
Розкажи про Нашу волю.
Волю , про яку не знають,
Бо в кайданах помирають.
Лиш козаки бачать волю,
Що гуляє по ланах широких.
І вони всю знають правду,
Вітер шепче їм всі тайни.
Тож співай про Україну,
Про Нашу пісню солов'їну.
Де калина біля хати,
Де живая рідна мати.
Заспівай, заспівай цю пісню дзвінко,
Щоб почув і мертвий і живий.
Що українець той музика,
Син української землі.
31.08.2016
ID:
752004
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 24.09.2017 14:55:59
© дата внесення змiн: 24.09.2017 14:57:05
автор: Lisa
Вкажіть причину вашої скарги
|
